Від ангіни до ревматизму. Розмова про небезпечного стрептокока
«Крихке серце», або історія про щасливого сироту
22.01.2025
Вітаємо в нашій команді нового чудового лікаря! Оксана Борисівна – лікар акушер-гінеколог, спеціаліст УЗД, володіє всіма методиками гінекологічного скринінгу та лікувальних маніпуляцій
01.02.2025
Ревматизм – хвороба давня, відома й добре вивчена. Несприятливі умови, холод, антисанітарія, відсутність лікування й інші чинники колись сприяли широкому поширенню різноманітних ревматичних захворювань. Завдяки винайденню антибіотиків світ докорінно змінився й перейшов в нову еру. Все змінилось. Й ревматизм, теоретично, мав стати достатньо рідкісним захворюванням. Але так здається лише на перший погляд. Неуважність та помилки досі роблять його актуальним. Навіть в 21 сторіччі.
Ревматизм – дуже складне, багатогранне захворювання. При якому вражаються суглоби, серце, шкіра й навіть мозок.
Але ж все це не починається одразу з ревматизму! Цьому передує… Всім знайома... Ангіна… Ревматизм, або ще як правильно називати, ревматична гарячка – це ускладнення бактерійної ангіни, викликаної специфічним, особливо небезпечним мікробом.
Чому ангіна може бути небезпечною? Які причини й передумови розвитку ревматизму й, саме головне, як уникнути розвитку ускладнень, таких як ревматизм?
Отже, все про все по-порядку.
Що таке ангіна?
Ангіна – це запалення піднебінних мигдаликів. Синонім слова ангіна, це ТОНЗИЛІТ.
Щоб уникнути плутанини, треба знати, фарингіт та тонзиліт – це не одне й те саме.
Фарингіт – це запалення слизової глотки. Це ніщо інше, як те саме «червоне горло», яке зазвичай супроводжує простуду й так часто завдає нам дискомфорту. Фарингіт можуть викликати звісно і бактерії, але зазвичай причиною є віруси, в тому числі риновірус, аденовірус, грип, ковід й герпеси (вірус Епштейн-Барру). Горло має червоний вигляд, мигдалики можуть бути трохи зміненими, збільшеними, але гною на них немає.
Саме тому не варто плутати справжню ангіну (запалення мигдаликів) з банальним фарингітом при ГРВІ й спішити одразу приймати антибіотики. Це помилка. Це не допоможе, тільки нашкодить.
Тонзиліт, або ангіна, це окреме, більш важке й неприємне захворювання. Ангіна може бути викликана деякими вірусами, наприклад тим самим вірусом Епштейн-Барру (мононуклеоз) та багатьма бактеріями.
Але особливе місце займає СТРЕПТОКОКОВА АНГІНА. І зараз розберемо чому.
Для цього треба пару слів сказати взагалі про піднебінні мигдалики та пояснити, що це за орган.
Справа в тому, що лімфоглоткове кільце, яке ми називаємо мигдаликами, дуже особлива й специфічна структура. Поверхня утворює лакуни, які наскрізь пронизані бороздами (криптами), які утворюють величезну за площиною поверхню. Так, якщо площа глотки складає ≈ 40 см2, то площа криптового епітелію одного лише піднебінного мигдалика складає 300 см2! Мигдалики навмисно мають таку велетенську поверхню контакту з зовнішнім середовищем, для того, щоб контактувати з великою кількістю антигенного матеріалу з повітря та харчових мас, навчаючи, тренуючи та загартовуючи при цьому наші імунні клітини. Мигдалики – це одночасно поле битви й навчальний центр, й виконують вони свої функції на межі норми і патології. В горлі невпинно відбувається якась метушня (так зване фізіологічне запалення), забезпечуючи для нас постійно високий рівень місцевого потужного захисту.
В нормальному стані на слизовій оболонці і в глибині мигдаликів, в їх лакунах та криптах завжди присутній весь «бомонд»: як нормальна так і умовно патогенна мікрофлора, в правильних (природних) концентраціях, що не викликає запальних процесів. Саме тому можна при бакпосіві з горла побачити невеличкі значення купи різних бактерій. Це нормально. Поки імунна система в тонусі, все під контролем.
Але при глибокому порушенні балансу мікрофлори чи потраплянню високо патогенних збудників, особливо на тлі різкого зниженні імунітету від переохолодження, стресу, порушення сну й відпочинку, токсичного ураження й т.п. може статись гостре запалення мигдаликів.
Особливо важливо, якщо й ще додатково порушується функція дренування вмісту крипт (помповий механізм очищення лакун). Тоді швидко розвивається схильність до «затягування» інфікування, тривалого періоду одужання або й взагалі ризику перейти в хронічне, мляве запалення.
Саме така хронізація, безперервне, часте й з рецидивами запалення мигдаликів утворює всі передумови розвитку небезпечного ускладнення.
Але ще має бути конкретна умова. І ця умова – ГЕМОЛІТИЧНИЙ СТРЕПТОКОК КЛАСУ А.
Гемолітичний стрептокок (streptococcus pyogenes)
Стрептококи – це група бактерії, які нас оточують на кожному кроці. Ми всі з ними знайомі, у більшості з нас до них виробляється певна захисна імунна поведінка, й зазвичай нічого страшного не трапляється. Іноді бувають неприємності, такі як, наприклад, скарлатина, бешиха або кишкова інфекція. Більш небезпечні, це стрептококова пневмонія (пневмококова) або менінгіт, від яких щеплять маленьких діточок. Й зовсім окремо виділяють стрептококову ангіну, про яку сьогодні й розмова.
Чи то природа посміялась так над нами, чи це в процесі співіснування так тісно переплелись між собою генетичні коди нашого організму й патогенів, але сталось, що деякі білки мікроорганізмів дуже схожі на окремі частинки нашого тіла. Це ніщо інше, як пристосувальна реакція: це одна з форм захисту бактерій чи вірусів, щоб наші клітини-вбивці миттєво їх не ідентифікували й не знищили, даючи час на розмноження й зараження інших клітин.
Зрозуміло, що за умови успішного пристосування мікроорганізму, імунна система може «пропустити» патоген й дати йому якийсь час безконтрольно розмножуватись й потім із запізненням почати дуже активно боротись (наприклад, ковід). Або буває інший варіант –дозволити співіснувати (герпеси, токсоплазма).
Але є ще інша, більш грізна небезпека...
Антигенна мімікрія
Що трапиться, якщо наш організм раптом «переплутає»… І захоче з усієї сили потім знищити патоген, але натомість накинеться на власні тканини…
Таке явище називається молекулярною, або, як ще кажуть, антигенною мімікрією, при якому імунна система людини помилково атакує власні тканини, сприймаючи їх як патогенні.
Це дуже небезпечний процес, який розпочавшись одного разу, може вже ніколи не зупинитись.
Ми плавно підійшли до теми автоімунних захворювань.
Бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes) дуже ювелірний майстер маскування й один з винуватців розвитку автоімунних процесів.
У випадку стрептококової інфекції, саме антигенна мімікрія відіграє ключову роль у розвитку ревматичної лихоманки та ураження серця й інших органів.
Гемолітичний стрептокок містить антигени, які структурно схожі на певні білки організму людини, особливо на білки серцевого м’яза людини, клапанів серця, білки сполучної тканини, оболонку суглобів.
Імунна система помилково атакує власні клітини, вважаючи їх за чужорідні через схожість білків стрептокока з білками цих клітин. Під час цієї автоімунної реакції утворюються імунні комплекси, які осідають у тканинах. Згодом підключаються Т-клітини, які сприяють хронічному запаленню й ще більшому ураженню органів.
Саме так, нелікована, запущена стрептококова ангіна може призвести до появи таких відомих патологій, як ревматизм (гостра ревматична лихоманка), або ревматична хвороба серця.
Звісно, таке трапляється рідко. Згідно статистики, на долю гемолітичного стрептококу припадає від 5 до 20% всіх ангін. І розвиток ускладнень сильно залежить від вираженої генетичної схильності до ревматичних захворювань. У деяких людей білки сполучної тканини або серця більш «схожі» на антигени стрептокока, ніж у інших.
Втім, ключ до розв’язання проблеми лежить саме в ліквідації затяжного, хронічного запалення мигдаликів.
Якщо гемолітичний стрептокок не буде швидко й ефективно знищений, «застрягне» в криптах й лакунах, які ще й на додачу отримають ушкодження процесу дренування й самоочищення, може з високою вірогідністю розвинутись імунний збій, «помилка», порушення розпізнавання й початок автоімунного процесу.
Й вже замість інфекціоніста, ЛОРа чи сімейного лікаря, пацієнт буде змушений звертатись до ревматолога.
Щоб цього не сталось, наступного разу ми детально розберемо основні принципи діагностики та підходи до лікування й профілактики гнійних ангін.
Всім здоров'я!
Що таке ангіна? Яка її відмінність від банального “червоного горла” при ГРВІ? Чому ангіна може бути небезпечною? Які причини й передумови розвитку ревматизму? Як уникнути розвитку ускладнень, таких як ревматизм?
