Це було ще під час моєї інтернатури. Ностальгічні часи, овіяні романтикою та спрагою до всього нового. Величезна лікарня, живий медичний мурашник, окремий світ, я якому співіснують горе та радість, біль та надія. У інтерна цікаве може бути життя, якщо попадеться гарний адекватний куратор та є бажання всюди сувати свій ніс. Обидва бажання здійснились.
Я був прикріплений до лікаря-куратора, з якою ходив на всі огляди, дивились разом хворих й допомагав оформлювати всіма ненависну медичну документацію. Хворих було багато, тому зазвичай куратор оглядала уважно важких хворих, розписувала лікування й давала поради рідним, а легких пацієнтів лише опитувала й корегувала призначення, даючи можливість інтерну оглядати самостійно таких пацієнтів та вчитись.
Новий пацієнт
Одного дня поступив в лікарню з звичайним ГРВІ молодий студент, років 18. Худенький, трошки блідий, але доброзичливий та чемний. Прямий спокійний погляд, сором’язливий та дуже тихий. Особливо ні на що не жалівся, не скандалив та покірно сидів на ліжку. Із скарг турбував трохи кашель й лихоманка. В лікарню студента направили з гуртожитку, скоріше з метою ізолювати, ніж лікувати. Втім, як вже пацієнт опинився в стаціонарі, то взяли у нього перші аналізи й призначили щось простеньке, симптоматичне.
Ми поспілкувались, я поміряв у пацієнта температуру, подивився горло, послухав легені й попросив закатати руку, щоб поміряти тиск. Сенс міряти тиск у 18-річного, на вигляд практично здорового, просто втомленого, хлопця, був не великий. Але правила є правила. Треба оглянути повністю, щоб нічого не пропустити…
Хто б міг подумати, що ця банальна медична процедура докорінно вже зараз змінить життя хлопця…
Тиск у юнака «шпарив» 190/120! Я спочатку не повірив. Переміряв ще декілька раз, на обох руках. Дійсно 190! Покликав куратора. Гіпертонія в 18 років. Звідки, чому? Нічого не ясно.
Хлопця почали розпитувати детальніше про його життя.
Розгадка
Виявилось, що юнак був сиротою. З самого дитинства потрапив в сиротинський будинок, потрошку вчився, втім не зламався. Зміг поступити в коледж та непогано вчився. Я запитав, як у нього було з фізкультурою. Студент відповів, що ще на останніх класах школи з’явилась задишка, не міг зовсім бігати, зазвичай тихенько сидів на лавочці й чекав завершення уроку. Коли я поцікавився, чи хворів він чимось особливим, то хлопець сказав, що пригадати прямо особливого нічого не може, але якось погано було з горлом. Не вилазив з гнійних ангін. Він розповів, що серйозно його не лікували, щось колись іноді давали, але зазвичай якось саме поступово проходило, потім знову, знову й знову…
Я миттєво побіг до куратора й все розповів. Одразу ж молодого пацієнта повели на ЕХО.
УЗД серця безжально поставило грізний діагноз: ревматична вада серця. Адже практично зруйновані клапани серця!
Далі закрутилось… Аналізи, консультації ревматологів, кардіологів... Треба віддати належне небайдужим лікарям відділення. Всі так прониклись історією сироти, що без затримки почали смикати за всі необхідні ниточки, щоб його не залишити й спробувати якомога швидше виправити ситуацію прямо в лікарні. Вже через місяць чи два йому було безкоштовно проведено в Інституті серця операцію по заміні клапанів й щасливий та здоровий, хлопець пішов у доросле велике життя…
Що треба знати про ангіну?
Ця історія дуже повчальна. Й привідкриває велику тему: ревматичного ураження серця гемолітичним стрептококом, який має дуже небезпечну здатність АНТИГЕННОЇ МІМІКРІЇ, яка призводить на тлі хронічного тонзиліту до аутоімунного ураження серця, нирок, шкіри...
Маса людей робить помилки, або недооцінюючи ризик недолікованих інфекцій, або поспішаючи приймати антибіотики при перших скаргах на температуру чи червоне горло.
Що таке АСЛО, як правильно «читати» аналізи, як відрізнити ангіну від банального «горла» при ГРВІ й як не допустити ускладнень від гнійної ангіни, читайте у наступній статті.
Всім здоров’я!
Хто б міг подумати, що банальна медична процедура, така як вимірювання тиску, докорінно може змінити життя людини! Повчальна історія про молодого хлопця та його врятоване серце.