Небезпечна фізика – історія про нетрадиційне лікування
В клініці відкривається РЕАБІЛІТАЦІЯ та МАНУАЛЬНА ТЕРАПІЯ
26.03.2024
Аналіз кліща на бореліоз. Навіщо? Як? Коли? Відповідаємо на питання
11.04.2024
Перше знайомство
Високий приємний чоловік, із професорською борідкою та кожаним дипломатом сором’язливо зайшов у приймальне відділення. Його збентежений вигляд, попри всю важність та підкреслену статусність пояснювався лише однією дрібною деталлю – він був геть жовтий. Під жовтуватою шкірою ледь помітно було, як червоніє професор, ловлячи на собі погляди медсестер та санітарок. “Мабуть, думають, що я наркоман чи ще чого гірше” – подумав чоловік, то потупив очі до низу. “Скоріше б вже прийшов лікар та допоміг розібратись”.
Але замість досвідченого лікаря, до професора вийшов молодий інтерн. Не зважаючи на ніяковіння поважного чоловіка, майбутній лікар завзято почав оформлювати історію хвороби та збирати докладний анамнез. Проте, опитуючи чоловіка, який виявися викладачем фізики, нічого підходящого дізнатись не вдалось. Ніяких зачіпок. Із простого: кров не переливав, операцій не було, стоматологів не відвідував вже більше як рік, робота не шкідлива, ліки токсичні не приймає, захворювань хронічних немає й тому подібне.
“Всі пацієнти брешуть, щось приховує” – подумав інтерн, згадуючи улюблену фразу доктора Хауса та направив пацієнта на аналізи. “Нічого вони не знають, ці разумники, хоч і понатягували на себе білі халати” – подумав професор, та похмуро попрямував у палату.
Пошук причини
Аналізи мали б допомогти розібратись. З надією на відповідь, з вени хворого взяли кров та відправили в лабораторію. Результатів з нетерпінням чекали обоє. Точніше троє. Завідувачка відділення теж вже підключилась та розписала попереднє лікування.
Проте наступного ранку аналізи не пролили світла. А ще більше заплутали. Печінка дуже сильно пошкоджена, йде чітко підтверджений розпад печінкових клітин (АЛТ – 800-1000), в крові високий рівень білірубіну, є порушення в формулі крові. Проте ніяких вірусів немає. Лікування стало агресивнішим, а діагностичний пошук ще глибшим.
Тиждень обстежень – і НІЧОГО. Виключили все, що тільки можливо. Діагнозу немає. Просто гепатит неуточненої етіології. По аналізам токсичний, але від чого – не зрозуміло.
Так пройшов місяць. До професора потрошку всі звикли, він впевнено одужував на тлі лікування гепатопротекторами та дезінтоксикації, й ось настав той день, коли вже можна було говорити про виписку. Але без діагнозу. Професор дуже хотів дізнатись причину, що трапилось, але йому не могли відповісти.
Того дня інтерн був геть розсіяним та заклопотаним, тому сухо повідомив професора, хоча вони непогано здружились, що завтра його випишуть, залишилось лише підготувати документи.
– Я хочу запросити тебе до себе в клініку, – неочікувано сказав чоловік та усміхнувся молодому лікарю.
Інтерн здивувався: “Це в яку ще клініку? Ви ж фізик. А я медик. Не розумію”.
– Я теж лікую людей. Але більш глобально. У мене глибший підхід! І мені в команду потрібен молодий енергійний лікар. Ти мені дуже сподобався. Я хочу взяти тебе до себе на роботу.
– Це ще як? Що ви маєте на увазі? – ввічливо запитав хлопець, гадки не маючи, в якому напрямку зараз піде розмова.
– Я продаю людям ЖИВУ ВОДУ! – гордо заявив професор, а інтерн аж присів, ледь втримуючись, аби не розсміятись. “Все ще гірше, ніж я очікував, він виявляється якийсь екстрасенс!” – відреагував подумки медик, але вголос сказав інше:
– Дякую за запрошення, але мені треба все обдумати та взагалі-то у мене геть немає вільного часу. Я побіг готувати вам документи.
"Жива" вода
Прийшовши додому, молодого лікаря все ж таки взяла цікавість: що то такий за звір, ця «жива вода». Серед джунглів рекламних сайтів, красномовних описів «чудодійних» зцілень та немедичних нісенітниць, були й чітко наукові джерела. В одному з них звучало:
“ЖИВА ВОДА (католіт) має лужне середовище та є потужним біостимулятором (антиоксидант). Легко проникає через мембрани клітин, відновлює структуру клітин, продовжуючи їм життя, внаслідок передачі молекулам клітин негативних електронів, нейтралізує вільні радикали, що є основною причиною старіння клітин”.
Фізику медик в школі вчив на відмінно. Навіть на олімпіади районні їздив. Тому одразу згадав що таке електроліз та як робиться розкладання (H2O) на кисень (O2) і водень (H2) під дією електричного струму. Розкладена таким чином вода стає лужним середовищем (рН 8,5-10,5) із всіма витікаючими при вживанні наслідками.
Йти робітником в клініку до дивакуватого професора бажання не було одразу, але тут ситуація почала набирати інших обертів. Для повноти картини не вистачало останнього пазла – чи вживав професор сам свою «живу воду»?!
